29-30 жовтня 2026 року м. Вінниця за підтримки ПРООН з коштів Швейцарської конфедерації відбувся форум «ІНВЕСТИЦІЇ БІЗНЕСУ В СТІЙКІСТЬ ГРОМАД: МОЖЛИВОСТІ СПІВПРАЦІ» організований Коаліцією Strong Community, почесне право на відкриття якої було надано керівнику проєктів і програм Фундації імені князів-благодійників Острозьких Руслану Крапличу.
Нагадаємо, що національна коаліція Strong Community, об’єднує організації, які працюють над сталим розвитком та зміцненням економічного потенціалу громад за участі бізнес-об’єднань та Фундації імені князів-благодійників Острозьких, яка є її активним членом.
У своїй промові пан Р. Краплич сформулював головні завдання події: «Форум зібрався не для того, щоб переконувати бізнес допомагати громадам. Бізнес уже це робить. Наше завдання — знайти модель, за якої інвестиції бізнесу в стійкість громад стануть системною, економічно обґрунтованою та взаємовигідною практикою. І головне — перейти від обговорення окремих проблем до формування національної екосистеми соціального інвестування, здатної працювати не лише під час війни, а й у період відновлення України».
Великий інтерес в учасників викликали представлені паном Р. Крапличем 2 моделі інвестицій з боку місцевого малого бізнесу у стійкість громад Рівненщини із 13 з яких підписано партнерські Меморандуми Фундації Острозьких. Зокрема йшлося про:
1. Краудфандингову кампанію\прогрму 2023-2025 рр «Підтримки місцевої безпілотної авіації в ході, якої підприємці м. Рівне й області, а також громадяни Рівненщини та Волині зібрали пожертви\внески, що дозволили одному із підприємств розпочати та запустити в серійне стале виробництво БПЛА та РЕБ. Цей старт-ап дозволив підприємству перейти на більш потужний виробничий рівень завдяки серії грантів від кластеру Brave1.
2) Проведення у 22 громадах Рівненщини Форумів енергонезалежності громад, під час яких місцеві компанії інсталятори сонячних електростанцій (СЕС) пояснюють необхідність переходу на безкоштовну сонячну енергію бізнесу, комунальних установ і домогосподарств. А представники 5 місцевих відділень банківських установ доносять можливості отримання пільгових кредитів для бізнесу, домогосподарств і комунальних підприємств. В результаті лише одна із компаній-інсталяторів СЕС – «Спеціалізовані енергетичні технології» повідомила, що станом на жовтень 2026 року учасникам форумів енергонезалежності громад було надано понад 120 комерційних пропозицій, споруджено для бізнесу, комунальних установ і домогосподарств більше 40 СЕС 50% із яких за кредитні кошти потужністю від 6 до 500 кВт. Програма виконується спільно з РРВ Асоціації міст України, підтримана ТОВ «Спеціалізовані енергетичні технології» та ІСАР Єднання.
3) Програму включення ВПО, ветеранів, осіб з інвалідністю у суспільне й економічне життя 17 громад «Ділимося Хлібом» за підтримки бізнесу (агровиробники та ХОРЕКА ) та Глобального фонду для фондів громад, Нова Юкрейн, Стріт Чайлд, Костів Асосіейтед, корпорацією ДТЕК іншими донорами.
Також пан Р. Краплич зазначив, що бізнес-асоціації мають залучити підприємців-членів до участі у підготовці стратегічних планів розвитку громад та муніципальних (місцевих) програм підтримки підприємництва й місцевого економічного розвитку. Оскільки, як показало дослідження інвестиційного та підприємницького мікроклімату у 64 громадах Рівненської області здійснене Фундацією імені князів-благодійників Острозьких у квітні-липні 2026 року за підтримки СІРЕ (Центру міжнародного приватного підприємництва) стратегічні плани розвитку понад 95% громад та місцеві й регіональні програми підтримки підприємництва завершуються у 2027 році.
Ще одним викликом для громад, який можливо прийняти за участі бізнес-асоціацій є виконання Закону України № 4196-IX, який передбачив припинення дії Господарського кодексу та перехідні правила для окремих організаційно-правових форм юридичних осіб. Тобто має до середини 2028 року забезпечити трансформацію місцевих комунальних підприємств у корпоративний сектор – ТОВ (товариства з обмеженою відповідальністю) чи АТ (акціонерні товариства), що буде важко здійснити без консультаційного супроводу з боку підприємців-учасників бізнес-об’єднань.
Головні програмні засади форуму, були повністю опрацьовані у пленарному форматі та під час роботи у формі Світового кафе та робочих групах:
За 1-й день: було з’ясувано спільні інтереси бізнесу і громад, визначено пріоритети та умови співпраці.
За 2-й день: було розглянуто фінансові, регуляторні й організаційні інструменти.
У результаті: сформували елементи та пріоритети Дорожньої карти розвитку соціального інвестування, визначено наступні кроки та механізми координації, про які буде повідомлено у наступних публікаціях.
Приводимо 8 програмних тез, які було представлено Русланом Крапличем та схвалено учасниками Форуму:
1. Стійкість громади стає економічною умовою існування бізнесу.
• Війна продемонструвала взаємозалежність підприємств і територій, на яких вони працюють.
• Енергетика, вода, тепло, безпека, житло для працівників, людський капітал — це вже не лише проблеми місцевої влади, а й ризики для бізнесу.
• Немає стійкої громади — немає стійкого бізнесу.
2. Формується новий запит від самого бізнесу.
• Підприємства дедалі більше зацікавлені не лише у власній стійкості, а й у стійкості середовища, в якому вони працюють.
• Бізнес уже витрачає ресурси на підтримку громад, але значна частина такої допомоги має ситуативний характер.
• Постає питання: як перетворити ці витрати на довгострокові інвестиції, що створюють цінність для всіх учасників?
3. Благодійність і соціальні інвестиції — різні моделі взаємодії.
• Благодійність переважно спрямована на вирішення конкретної проблеми.
• Соціальні інвестиції спрямовані на створення довгострокових результатів та активів.
• Бізнес має бачити власну вигоду: зниження ризиків, збереження кадрів, стабільність роботи, розвиток ринків.
• Громада отримує розвиток інфраструктури, економіки та якості життя.
4. Найбільша проблема — не лише нестача грошей, а відсутність механізмів співпраці.
• Немає достатньо поширених моделей, у яких зрозуміло, хто, що і на яких умовах інвестує.
• Не завжди визначені механізми розподілу ризиків, відповідальності та оцінювання результатів.
• Потрібні довіра, прозорість, зрозумілі правила та економічні стимули.
5. Необхідно об’єднати ресурси різних учасників.
• Великий бізнес — фінанси, технології, експертиза, корпоративні програми ESG.
• Малий та середній бізнес — локальна економічна активність, робочі місця, підприємницькі ініціативи.
• Громади — земля, майно, інфраструктура, місцеві програми, адміністративна підтримка.
• Донори та фінансові інституції — додатковий капітал і механізми співфінансування.
• Бізнес-асоціації та громадські організації — організація партнерств, проєктів та представлення спільних інтересів.
6. Бізнес-асоціації повинні отримати нову роль.
• Традиційно бізнес-асоціації захищають інтереси підприємців і сприяють поліпшенню бізнес-клімату.
• Сьогодні формується нове завдання — допомагати бізнесу створювати партнерства та реалізовувати спільні інвестиційні проєкти.
• Бізнес-асоціації можуть стати інституційними посередниками між бізнесом, громадами, державою та донорами.
7. Нам потрібна не сукупність окремих проєктів, а екосистема соціального інвестування.
• Спільні принципи та стандарти.
• Механізми підготовки й реалізації проєктів.
• Інструменти залучення приватного і донорського капіталу.
• Сприятливе законодавче та регуляторне середовище.
• Можливості тиражування успішних моделей в інших громадах.
8. Наш захід — початок практичного процесу.
Публікації: