Чи готові громади Рівненщини до залучення інвестицій і розвитку місцевої економіки за участі ММСП?
Впродовж квітня-травня 2026 року незалежні експерти, залучені Фундацією імені князів-благодійників Острозьких (м. Рівне) у партнерстві з Національною платформою малого і середнього бізнесу та Центром міжнародного приватного підприємництва (м. Київ) провели кабінетні дослідження, опублікованих на сайтах 64 громад Рівненської області, стратегічних документів, інвестиційних паспортів, місцевих програм і розпочали аналіз основних перешкод у залученні інвестицій і розвитку місцевої економіки, що забезпечує мікро, малий, середній бізнес, в ході виконання проєкту «Зміцнення спроможності регіонального приватного сектору для залучення іноземних інвестицій», що реалізується за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (СІРЕ).
У більшості територіальних громад і для цілої Рівненської області створено Стратегічні плани (частина з яких формувалася за участі експертів в рамках програм технічної допомоги для України, як: Програма Ю-ЛІД з Європою, ГОВЕРЛА (АМР США), Програма Розвитку ООН ін). Стратегії розвитку затверджені у 58 із 64 територіальних громад, що становить 90,6 % . Ці стратегічні плани містять розділи щодо підтримки підприємництва та залучення інвестицій. Однак, у більшості випадків ці розділи складені формально (практично не відрізняються у 60 з 64 громад) і не впроваджуються в дію, що є свідченням слабкого залучення підприємців до формування цих профільних розділів стратегічного плану. Нажаль, у більшості громад не існує програмних документів та\або планів дій (проєктів), які б свідчили про виконання Стратегічних планів у частині підтримки місцевого мікро, малого та середнього підприємництва.
Станом на 01.05.2026 в громадах області реалізується 42 цільові програми, які, попри галузеву розгалуженість, безпосередньо передбачають заходи з підтримки бізнесу. Зокрема, стимулювання підприємницької діяльності інтегровано у програми розвитку агропромислового комплексу (14 програм), підтримки малого та середнього підприємництва (20 програм), а також у документи, що регламентують соціально-економічну (6 програм), інвестиційну (1 програма) та міжнародну діяльність регіону (1 програма). Серед 64 територіальних громад відповідні документи розробили 36 громад, що становить 56,3 % від їх загальної кількості. У розрізі районів показник охоплення громад програмами підтримки бізнесу розподілився наступним чином: у Дубенському районі -57,9 % громад мають програми, у Рівненському районі – 57,7%, у Сарненському районі – 54,5 %, у Вараському районі – 37,5%.
Передусім, експерти вивчили Стратегію розвитку Рівненської області та обласні програми на період до 2027 року, а також План заходів з реалізації Стратегії, який охоплює реалізацію 3 стратегічних та 7 оперативних цілей, 26 завдань, включає заходи, проєкти та програми регіонального розвитку. Для його виконання передбачено використання 49 інструментів реалізації та 36 обласних галузевих програм.
Слід зазначити, що дія обласної стратегії та стратегічних документів майже 80 % громад Рівненщини підходять до завершення, разом з цілями та завданнями, планами дій, інструментами реалізації програмам залучення інвестицій і розвитку місцевої економіки, що забезпечує мікро, малий, середній бізнес. Виконання яких практично не моніторять і не оцінюють ні бізнес-асоціації (які майже не проявляють себе на рівні громад), ні обласна рада підприємців (яка створена формально і не має самостійного плану дій чи ініціатив, які реалізовані), ні органи місцевого самоврядування.
Під час аналізу було відмічено, що позитивним аспектом є готовність окремих громад до роботи з інвесторами навіть за умови тимчасової відсутності затверджених галузевих програм. Зокрема, територіальні громади мають:
- Розроблені інвестиційні паспорти (16 громад), які забезпечують первинну інформаційну відкритість територій та презентують їхній ресурсний потенціал потенційним партнерам.
- Сформовані бази вільних об’єктів нерухомості (43 громади), що включають переліки майданчиків (типу brownfield та greenfield), придатних для оперативного розгортання промислового виробництва або релокації бізнесу.
Однак, більшість громад Рівненщини не мають інвестиційних паспортів, які будуть зрозумілими для інвесторів з інших країн (перекладені хоча б на англійську мову).
У Рівненській області створено 5 індустріальних парків, 3 з яких внесено до Реєстру індустріальних парків України та 5 підприємницьких кластерів (які можуть застосовувати, але не завжди стосують модель самоінвестування).
Як показало дослідження, у створенні місцевих індустріальних парків зусилля органів місцевого самоврядування спрямовані на оформлення великої кількості документів для оформлення об’єктів (земельних ділянок, комунікацій, приміщень), а також пошуку управляючої компанії, що супроводжується не лише значними трудозатратами, але й витратами коштів місцевого бюджету. Після чого ентузіазм, потрачений на подолання бюрократичних формальностей, спадає, а індустріальний парк так і не починає діяти через відсутність інвесторів. Це стається не лише через загрози, що несуть за собою воєнні дії, що нажаль не припиняються з боку рф. Головною перешкодою в бездіяльності створених індустріальних парків у громадах Рівненської області є відсутність реальних інвесторів. Оскільки, робота із залучення інвесторів не ведеться або ведеться неналежно (безрезультатно).
Наступним етапом дослідження буде проведення додаткових консультацій та інтерв’ю з представниками бізнесу, асоціацій, експертів та регіональних органів влади для виявлення ключових перешкод для прямих іноземних інвестицій, оцінки інвестиційних ризиків, визначення пріоритетних секторів та формулювання конкретних рекомендацій для органів місцевого самоврядування, районних і обласної адміністрацій, уряду України.
Публікації:
